Магія бісеру Валентини Ткаченко
…Бісеринка за бісеринкою оживають на полотні ніжні пелюстки троянд, вечірні веселкові іриси, колишеться золоте колосся… Ворушяться складки поділу сукні піаністки. Матінка ніжно пригортає до грудей немовля. Суворо дивиться з-під чорних густих брів Кобзар і спокійний мудрий погляд Лесі зосередився на осінньому пейзажі за вікном…
Такі яскраві мотиви живуть у творах Валентини Ткаченко, талановитої майстрині голки і бісеру, персональна виставка якої відкрилася в етносвітлиці.
Валентина Григорівна працює на культурно-мистецькій ниві директором Засупоївського сільського будинку культури і почуття прекрасного їй не чуже.
Жінка розповідає, що займатись такою творчістю вона почала спонтанно. Хоча мама гаптувала гладдю, а мережити хрестиком навчив її батько. Але маленька іскорка бажання прикрасити свій побут розгорілася у світле полум'я лише два роки тому, трансформувавшись у модну вишивку бісером. Довгими вечорами компанію пані Валентині складає домашній улюбленець – кіт. Під його муркотіння або слухаючи аудіокниги майстриня чаклує над полотном, на якому її узори виграють всіма барвами кольорів. Так у доробку Валентини Григорівни з’явилося близько 40 вишитих картин, портретів, ікон і композиційних зображень. І це – лише невеличка часточка надбання майстрині, бо вона часто дарує свої творіння рідним, друзям або передає на благодійні ярмарки. Вишиваючи вкладає у них душу, не шкодує ні часу, ні сил, ні грошей. Адже подібне захоплення є досить витратним з точки зору фінансів, бо бісер, полотна та рамки, як правило, коштують чималу «копієчку».
Хай і надалі улюблене заняття приносить пані Валентині задоволення, наснагу, щоб майбутні картини тішили душу і їй, і тим, хто їх буде споглядати.
