Факти з життя видатного яготинця Олександра Непорожнього
До 105-річчя з Дня народження Олександра Непорожнього
- педагога, літературознавця, краєзнавця, засновника музейної справи на Яготинщині, людини з поетичним, художнім та акторським обдаруванням, громадського діяча та патріота рідної землі.
Пропонуємо кілька фактів з життя видатного яготинця.
• Народився 6 січня 1921 року в Яготині.
• Покоління випускників Яготинської школи № 3 пам’ятають Олександра Степановича як неперевершеного вчителя української мови й літератури.
• У співавторстві з професором Іваном Семенчуком видав підручник з української мови та літератури для 10-го класу та посібник з української літератури для слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів, був упорядником хрестоматії для 11-го класу «Золотий гомін», друкувався у фахових журналах з передмовами до творів українських класиків, бібліографічними нарисами, статтями, есе, розвідками тощо.
• Від 1960 року справою всього його життя стало музейне будівництво. Він створив та 12 років керував на громадський засадах, а згодом очолив як директор Яготинський історичний музей. Разом з колективом музею перетворив його на цілий музейний комплекс з відділами: Історичний відділ, Картинна галерея, Меморіальний музей-садиба Катерини Білокур, археологічний музей «Добраничівка стоянка», музей освіти в Яготині, Капустинський, Сулимівський музеї, а також доклав рук до організації музею в Новій Олександрівці.
• О.Непорожньому вдалося відновити флігель Тараса Шевченка, зруйнований в роки Другої світової війни, відкритий як музей вже після його смерті, у 2003 році .
• Завдяки його титанічним зусиллям створені основні колекції яготинських музеїв, які сьогодні вражають різноманітністю та художньо-історичною цінністю.
• Олександр Непорожній був другом та соратником Михайла Сікорського - творця Переяславського музейного комплексу (нині - Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»), філіалом якого на початках був яготинський музей.
• Разом з однодумцями вдалося спорудити у 1971 році пам’ятник молодому Тарасу Шевченку (скульптор - Іван Гончар) на подвір’ї Яготинської середньої школи № 3. У той час це було мужнім громадянським вчинком.
• Завдяки О.Непорожньому в Яготині з’явилися Галерея героїв та Алея Слави.
• Був одним з організаторів дитячого руху на Яготинщині. У 1946 році очолив новостворений піонерський клуб (у 2002 році реорганізований у Яготинський будинок дитячої та юнацької творчості). Заклад у цьому році відзначає 80-літній ювілей.
• Він є автором поетичних творів, понад десяти з яких покладені на музику композиторами Миколою Мисливцем та Платоном Майбородою.
• Пісня «Яготинці славлять Кобзаря» присвячена Тарасу Шевченку, до увіковічення пам’яті про перебування якого на Яготинщині Олександр Степанович доклав дуже багато зусиль.
• Одним з улюблених занять був живопис. Він створив портрети Тараса Шевченка, своєї родини, натюрморти. Проте, захопившись музейною справою, малювання полишив через брак часу.
• Завдяки О. Непорожньому збережені твори та архів Катерини Білокур, яку він знав особисто. Роботи геніальної самоуки є золотим фондом Яготинщини та її основним туристичним магнітом.
• Його можна вважати родоначальником туристичної галузі громади. Під керівництвом директора музею розроблені перші маршрути Яготинським краєм, які користувалися великою популярністю серед туристів.
• О.Непорожній був палким популяризатором українських народних традицій, мови, культури.
• Музеєм керував до 1996 року, проте думки про улюблене дітище не покидали невгамовного директора до останнього дня життя – 15 березня 1998 року.
• У 1996 році отримав звання почесного громадянина міста Яготина.
• На будинку Яготинського історичного музею відкрита меморіальна дошка, присвячена О.Непорожньому як засновникові та багаторічному директору закладу.
• У 2016 року у Яготині у мікрорайоні «Супій» з’явився провулок Олександра Непорожнього (колишній Пролетарський).
• Пам’ятник О.Непорожньому встановлений біля Яготинської картинної галереї у 2021 році внуками Олександра Степановича на честь його 100-річного ювілею.
Олександр Непорожній був одним з тих українців, які своє життя присвятили служінню громаді та рідній Україні і тому пам'ять про них не згасне й через віки.
